23
квітня
2015

20 років ректор УКУ досліджував долі священиків Лемківщини

622539_11_w_1000[1]900 біографій священників Лемківщини вдалось дослідити ректору Українського католицького університету о. Богдану Праху. 21 квітня він презентував видання “Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини” у столичному Центрі польських та європейських студій НаУКМА.

Дослідження стосується історії духовенства у 1939-1989 роках. Книга видана у 2-ох томах. У першому містяться біографії священиків. У другому – документи.

“Ми дуже мало знали про наших попередників у Перемиській єпархії. Тому почав студіювати закордонну літературу, але й там дуже мало було інформації. Навіть не було статистики, кого заарештували, скількох засудили, скільки загинуло за часів німецької окупації, під час війни чи природною смертю, – розповідає о. Богдан Прах. – Деяке духовенство подалось в еміграцію закордон, у Венесуелу, в Австралію, Англію, Канаду. Деяка частина знайшлася в Польщі, загинула від рук поляків чи німців. Мусив кожного відслідкувати.”

Над книгою отець Богдан працював понад 20 років.

“Одного священика аж у Криму знайшов. 15 років шукав. У всіх документах йшлося, що він був замордований. А насправді жив, кошики плів і продавав їх на пляжі. Помер своєю смертю у 1980-х,” – додає автор.

У роботі над книгою використовував архіви Ватикану, Польщі та Служби безпеки України, тобто колишні архіви КҐБ.

“Скажу вам щиро, після прочитання перших 100 кримінальних справ наших священиків, ми з дружиною кілька місяців спати не могли. Переживши це все, мали велику травму, – додає отець Богдан. – Багато з них були героїчними постатями. Мали такий міцний стержень, що змогли вистояти за свою віру і принципи. Під час війни багато семінаристів пішло у підпілля. Вони не воювали зі зброєю в руках, а були духовниками. Деякі в ОУН були на високих посадах. Потім частина з них перейшла в Словаччину, Чехію. Багато з них опинилися на Заході.”

Автору вдалось зібрати близько 5 тисяч свідчень та понад 12 тисяч фотографій, у книжці використали тисячу.

“Українські історики не можуть обмежуватись лише академічною діяльністю. Це дуже важливо, але насправді є величезна прірва між академічними знаннями і знаннями суспільства, – пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович. – Вона ще більше зростає за рахунок того покоління, яке отримало освіту в радянській школі. Більша половини українців не вчили ніколи історію України. Тим не менше вони готові давати будь-які оцінки, не знаючи про що йдеться. Неймовірно важливим завданням для всіх істориків є просвіта для дорослих завдяки різним популяризаторським проектам. У книжці є понад 900 біографій, найближчим часом вони мають з’явитися в українській Вікіпедії, якою багато-хто користується. Найменше, що можна зробити, це принаймні спробувати наповнити її правильною інформацією. Як історики можемо тішитись, що видаємо великі томи досліджень, але брошури, виставки апелюють уже безпосередньо до публіки.”

2 томи видання “Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини” коштують 400 грн.

Автор: Ольга БОГАЧЕВСЬКА

Джерело:  Gazeta.UA

Опублікував: admin
Категорія: Історія

Trackback from your site.

Leave a comment