16
березня
2013

Прорив Архипенка

У Нью-Йорку з’явився новозбудований Український музей, в якому відкрилася інавгураційна експозиція — шістдесят сім скульптур всесвітньо відомого Олександра Архипенка. Виставка експонуватиметься до 4 вересня, після чого переїде до галереї Сміт-коледжу в штаті Нью-Йорк та до Музею мистецтва в місті Мадісонi, у штаті Вісконсін. Куратором виставки є доктор Ярослав Лешко, професор мистецтвознавства Сміт-коледжу. Виставку супроводжує двомовний 260- сторінковий каталог із кольоровими ілюстраціями, виданий «Родоводом» у Києві.

Ця експозиція є, по суті, подвійною подією, непересічною з усіх боків. Бо нарешті в найбільшому та наймогутнішому місті Штатів, неофіційній столиці цієї держави, українці матимуть власний, по-справжньому сучасний, розташований у помітному місці, музей. І що символічно — відкривається цей заклад експозицією славетного Архипенка, людини, що, за загальним визнанням, докорінно змінила саме уявлення про скульптуру — адже в цьому виді мистецтва його значення порівнюють із впливом Пікассо на живопис…

15
березня
2013

Леонід Молодожанин. ЯК Я ПРАЦЮВАВ НАД ПОРТРЕТОМ ЕЙЗЕНХАУЕРА

27 червня 1964 р. в моєму житті сталася подія, яка підвела підсу­мок попередній (майже тридцятирічній) праці в галузі скульптури і виз­начила, можна сказати, моє майбутнє. Я маю на увазі відкриття пам’ят­ника Тарасові Шевченкові у столиці Сполучених Штатів Америки місті Вашингтоні. Ця подія тривалий час і в усіх деталях коментувалася в пресі США, Канади, країн Західної Європи, а також тодішньої Радянсь­кої України. Зрештою, 1984 року у видавництві “Пролог і сучасність” (Джерсі-Сіті) вийшла книга колишнього головного редактора амери­канської щоденної україномовної газети “Свобода” Антона Драгана “Шевченко у Вашингтоні”, в якій відображена хроніка подій, які переду­вали відкриттю пам’ятника, або які відбулися після дати 27 червня 1964 р. Тому нема потреби повертатися до цього твору і всього того, що пов’язано з ним у моєму житті як автора скульптурної частини пам’ят­ника (а його архітектурну частину опрацював Радослав Жук). У цьому спогаді я лише хочу підкреслити роль колишнього президента Сполуче­них Штатів Америки Дуайта Ейзенхауера (1891- 1969), підпис якого під законом № 86-749 від 2 вересня 1960 р. мав велике значення при вирішенні питання: бути чи не бути пам’ятникові Шевченку у Вашинг­тоні? Противники ідеї пам’ятника могли б перешкодити її (ідеї) здійсненню, якби не згаданий закон, скріплений авторитетом прези­дентської влади. Взагалі, Ейзенхауер був одним з найприхильніших до українців політиків Заходу у всій повоєнній історії. Він виніс повагу до українців з часів Другої Світової війни. У війську США, яким команду­вав генерал Ейзенхауер на європейському театрі військових дій, були офіцери і солдати українського походження (нащадки першої хвилі емігрантів з України на американський материк), які показали себе з найкращого боку своєю хоробрістю і відданістю ідеалові свободи.

Вікіпедія: Леонід Молодожанин (Лео Мол)

Я відчув прихильність Ейзенхауера до українців під час відкрит­тя пам’ятника Шевченкові у Вашингтоні (він, як відомо, був головним промовцем), під час його зустрічей і розмов зі мною на майдані перед пам’ятником і згодом на урочистому банкеті. Я тоді відчув, що Ейзенхауерові подобається не тільки Шевченко як великий бард України, а й концепція пам’ятника, сам образ Шевченка, як він був трактований мною в результаті багаторічної праці. На банкеті я розмовляв також з помічником Ейзенхауера паном Міллером. Він сказав мені фразу, якій я тоді не надав особливого значення: “Можливо, ви ще зробите щось важливе для мистецтва Сполучених Штатів”. Я сприйняв це як звичай­ну в подібних випадках люб’язність. Як громадянин Канади і дов­голітній житель міста Вінніпега я не збирався переїздити до США і ро­бити “щось важливе для мистецтва Сполучених Штатів”.

24
лютого
2013

Скульптор Лео Мол, або маленька історія Великого українця

Драматична історія креативного і талановитого українця в 20-му сторіччі. Власне, історія схожа на тисячі історій українських іммігрантів Другої (повоєнної) хвилі іміграції до Канади, лише набагато вищої амплітуди – скульптор Леонід Молодожанин (Leo Mol) отримав найвище визнання в новій країні коли йому було під пятьдесят. Пятьдесят років яскравий і блискучий митець поклав на вівтар своєї епохи… Блискучий 50-ти хвилинний фільм від National Film Board of Canada знятий в стилі близькому до reality show.