15
червня
2013

Григорій Сковорода у Таганрозі

На початку 80-х років XVIII століття в місті Таганрозі  існував своєрідний гурток шанувальників української культури, який складався з представників місцевої інтелігенції – українських поміщиків, які володіли землями в Таганрозькому краї та службовців різних державних установ, в першу чергу порту і митниці. Душею цього гуртка був Григорій Ковалинський, близький знайомий та шанувальник творчості видатного українського філософа Григорія Сковороди. На прохання таганрозької громади, Григорій Ковалинський запросив Сковороду на гостини до міста, сподіваючись вразити невимогливе провінційне товариство знайомством з українським народним мудрецем.

21
травня
2013

Бачванські руснаки – найдавніша українська діаспора

Найдавнішою, або найпершою, українською діаспорою є малознані в Україні бачванські руснаки, або русини-українці Бачки та Сриму. Їх 20-тисячна громада нині живе головним чином у Бачці, Сримі й Славонії – регіонах сучасних Сербії та Хорватії. Це нащадки переселенців із північно-східної Пряшівщини і Закарпаття, які в середині ХVIII ст., гнані злиднями та безземеллям, переселилися на Балкани.

19
травня
2013

Дмитро Байда-Вишневецький – перший організатор донського козацтва

Не полюбляють сучасні російські дослідники згадувати про те, що підвалини організованого козачого життя на Дону заклав відомий український військовий та політичний діяч ХVІ століття, волинський магнат і черкаський староста, князь Дмитро Вишневецький, який залишився у пам’яті нашого народу під іменем козака Байди з відомої історичної пісні. Навіть з інтернету старанно вимазуються згадки про ту визначну роль, яку відіграв князь Дмитро у справі становлення козацького ладу на Дону. Ще 2010 року з російської Вікіпедії, зі статті, присвяченій Байді, можна було докладно дізнатися, як примхлива доля пов’язала Дмитра Вишневецького з козацьким Доном.

15
травня
2013

Ростів, Озів та Таганріг у складі України

Ростів і Таганріг, більшу частину своєї кількасотлітньої історії, не мали до донських козаків жодного стосунку, не кажучи вже про стародавній Озів, історія якого налічує, за археологічними відомостями, декілька тисячоліть. У  XVI столітті, в той час, коли розпочиналося організоване життя донського козацтва, устя Дону та навколишні землі узбережжя Озівського моря знаходилися під владою турків, які перетворили Озів на велику фортецю, і тримали там міцний гарнізон, за допомогою якого контролювали приморську територію та не давали донським козакам посунутися на морське узбережжя.

Читайте також: Азов чи Озів?