19
березня
2016

У Норвегії відкрили другу українську школу

12380585_1023711957700851_2058684852_n1[1]В  Осло відкрили першу в Норвегії українську школу, яка навчатиме дітей за програмами та підручниками Міністерства освіти України. Заснована школа ініціативною групою батьків та вчителів. Про це повідомляє Медіапортал української діаспори VIDIA.

Школа має назву Українська школа «Еллісів» — на честь доньки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни. 

«У нас навчатимуться діти різного віку, від 5 до 17 років, в основному – народжені за межами України, які вже вільно володіють кількома іноземними мовами. Дехто вивчив українські літери та вміє трошки читати, але далі цього не пішло. Батьки були занепокоєні, коли спостерігали, як діти поступово втрачали і те, що колись вивчили з ними вдома самотужки чи то в інших ігрових українських групах, — розповіла Ніна Хаген, відповідальна за навчально-методичну роботу школи. — Це соромно сказати вголос, але на сьогоднішній день підросли норвезькі українці 10-12 років, які не в змозі зв’язно сформулювати 3-4 речення українською. З цим наші батьки не хочуть миритися, адже знають, що без вільного володіння мовою їхні діти вже не будуть себе ідентифікувати українцями, а тим більше – своїх дітей».

12
березня
2016

«Пушкіністи досі не зробили того, що зробили ми»: у Києві презентували енциклопедію Шевченка в 6 томах

2E54C77C-3C3A-42F6-9D86-4E4689223B11_w640_r1_s_cx0_cy5_cw0[1]У Києві презентували Шевченківську енциклопедію у шести томах, яка містить понад 6000 статей, присвячених поету. Загальна вага всіх томів – близько 15 кілограмів. Енциклопедію видано за програмою «Українська книга», її неможливо купити, книгу поширили серед літературознавців і передали в Інститут літератури Академії наук. У виданні подані основні відомості про життя й творчість Тараса Шевченка, місця й події, з ним пов’язані.

Заступник керівника проекту Олександр Боронь розповів, що ідея створити повноцінну енциклопедію про таку визначну постать в українській літературі як Тарас Шевченко виникла ще у 1960-х роках. Проте тодішня ідеологічна система суттєво скоригувала працю, зауважив науковець. Виданий в УРСР Шевченківський словник не відбивав основних проблем. У ньому було випущене все важливе, а аналізи творів заідеологізували, каже шевченкознавець.

Наприкінці 80-х років, за словами Бороня, Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України вирішив створити оновлену,  масштабнішу енциклопедію.

«Над нею працювали найавторитетніші шевченкознавці України та діаспори, – зазначив він, – і хоча ця енциклопедія в жодному разі не може замінити всю шевченкознавчу літературу, вона є дороговказом, орієнтиром».

Заступник директора Інституту літератури Сергій Гальченко констатував, що над енциклопедією працювало близько 100 авторів. Багато хто з них не витримував і залишав проект, адже робота забирала багато часу й зусиль. Не всі шевченкознавці взагалі погоджувались писати, бо не вірили в успіх проекту.

«Та навіть пушкіністи досі не зробили того, що зробили шевченкознавці», – зауважив Гальченко.

Олександр Боронь розповів, що без емоцій і власних оціночних суджень працювати може не кожен фахівець. Найбільша стаття про теми і мотиви творів Шевченка налічує кількасот сторінок. А стаття про невеличкий вірш «Дівча любе, чорнобриве» містить 6 різних його інтерпретацій.

Шевченківська енциклопедія – некомерційне видання, видане за програмою «Українська книга». Її примірники отримали українознавці в усіх куточках світу.

Джерело: Радіо Свобода

09
березня
2016

9-10 березня – Шевченківські дні

shevchenko-molodijНевблаганний час переконує: ми не віддаляємось від Шевченка, навпаки — стаємо до нього ближче. Зникає схематичний образ «революціонера-демократа, атеїста», натомість постає реальна жива людина з великим серцем, яка поклала своє життя на вівтар України. Нікому – ані бєлінським, ані потужній радянській ідеологічній машині – не вдалось, а новітнім шевченкофобам і поготів не вдається применшити, перефарбувати чи спаплюжити велич того, хто був, є й повіки буде символом та взірцем нашого національного духу.
Сторінка Шевченка на сайті Інституту
Оксана Матвійчук. Патріотичне виховання учнів – пріоритетний напрям роботи шкільної бібліотеки (на прикладі популяризації спадщини Тараса Шевченка)
Сторінка Шевченка на сайті «Український освітній простір»
Н.Нестеренко. Тарас Шевченко-художник: запитання Інтернет-вікторини для учнів 9-11-х класів
Оксана Левкова. Журналіст – шкільному філологу: криши, ламай, трощи стереотипи… про Шевченка
Наталія Прокопчук. Кінороман про українську мрію: інтерв’ю зі сценаристами Денисом Замрієм та Костянтином Тур-Коноваловим
В Україні набирають популярності нетипові портрети Кобзаря

14
листопада
2015

У Вашингтоні відкрили Меморіал жертвам Голодомору в Україні

CTQX7LtWEAAho1B

У Вашингтоні урочисто відкрили Меморіал жертвам Голодомору в Україні, передає VIDIA.

На відкриття та освячення пам’ятника до столиці США з’їхалися тисячі українців з різних штатів, а також американці українського походження.

Детальніше на порталі VIDIA.