04
березня
2014

Д/ф “Ген свободи” (до 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка)

Документальний фільм присвячено маловідомим сторінкам життя Тараса Шевченка. Його автори розмірковують над тим, що спонукає інші народи світу досі ставити пам’ятники Великому Кобзареві, адже на сьогодні у світі налічується не менше 1,100 пам’ятників Тарасу Шевченку.

01
березня
2014

Шевченко, якого не помічаємо

wev4_b«Шевченко – великий народний поет». Ось яскравий приклад «багатотонного», освяченого часом кліше, що його ми повторюємо, навіть не замислюючись, який зміст у ці слова вкладається. А митець є таким тому, що він піднімав свій народ на ті верхогір’я духу, на які тяжко, з муками підвівся сам; і не забуваймо, що сам поет, готуючи до друку останнє прижиттєве видання «Кобзаря» (1860 р.), просив назвати книгу інакше – «Поезії. Том перший» (що не вдалося зробити лише з цензурних міркувань). Отже, про глибину, складність і гуманізм духовного світу Шевченка читаємо у розвідці Миколи Скиби.

26
лютого
2014

Дванадцять іноземців читають “Любіть Україну”

Проект, який створив для своєї розваги та уваги глядача Олександр Гончар.
Фрагмент вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” виконують дванадцять майже випадкових іноземців з дев’яти країн світу, з якими автор зустрівся протягом 2012 року.

19
лютого
2014

Стежками Шевченка

blog.i.uaДо 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка фахівці відділу культури, туризму, національностей і релігій Кременецької райдержадміністрації розробили туристичний маршрут «Стежками Тараса Шевченка по Кременеччині». Туристам розкажуть чимало цікавого про перебування у Волинській Швейцарії українського генія слова і малярства, запропонують тематичні екскурсії музеями райцентру і Почаєва. Зокрема, у Кременці Тарас Шевченко цікавився освітньою діяльністю одного із засновників вищої Волинської гімназії Чацького, котрого згодом шанобливо згадує в повісті «Варнак». У «Художнику» описує польського історика і громадського діяча Лелевеля, який свого часу викладав у гімназії. До речі, 1922 р. у Кременці коштами жителів міста було надруковано «Малий Кобзар». Про це нині свідчить меморіальна дошка по вулиці Словацького, 1. Пам’ятний знак є і на Архієрейському будинку Свято-Успенської Почаївської лаври, де мешкав Шевченко, працюючи за завданням першої Археографічної комісії 1846 р.