21
січня
2014

Знайомий і незнаний Кобзар

11bistrushkin[1]

Олександр Биструшкін підготував аудіоальбом «Тарас Шевченко. Поеми та вибрані твори», який з 19 січня можна почути на сайті «Дня»! У редакцію народний артист України прийшов з подарунком — новим аудіодиском. Олександр Павлович — знаний майстер художнього слова. Його оксамитовий голос зачаровує. Так потрясаюче, як він, мало хто в нашій країні сьогодні може читати вірші, бо це великий талант! Нагадаємо, О.Биструшкін був автором, режисером і виконавцем унікальної «Аудіоантології української поезії» (творчий проект народжувався впродовж 10 років!), до якої увійшли твори 13 поетів: класиків, шістдесятників і наших сучасників. Це вірші Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла Тичини, Олександра Олеся, Володимира Сосюри, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Леоніда Кисельова, Бориса Олійника, Івана Драча, Ігоря Римарука, Василя Герасим’юка, листи до сина Василя Стуса та його поезії. Більшість поезій покладено на музику українських композиторів. Той проект став першою антологією української поезії в аудіоваріанті (див. «День», №18, 2013 р.)! На минуле Різдво Олександр Биструшкін представив диск «Біблія. Книга Екклезіаста» і подарував його всім депутатам Верховної Ради, а нині представляє нову, дуже цікаву творчу роботу зі спадщини Кобзаря.

— Зараз в Україні багато говорять про 200-річний ювілей, владою оголошено, що 2014 є «Роком Тараса Шевченка», а на ділі багато галасу й дуже мало конкретики, — вважає Олександр БИСТРУШКІН. — Мій аудіодиск зроблений не під «червону дату», а записаний тому, що це порив душі! Бо саме душа керує нами робити ті чи інші вчинки. Якщо навіть ти думаєш, що не можеш, не має сил, і потім, коли-небудь, це зробиш, то душа не заспокоюється і мучить тебе, аж поки не зробиш… Знаєте, коли дивлюся на диск «Тарас Шевченко. Поеми та вибрані твори», то сам не вірю, що, незважаючи на всі негаразди, все ж його записав.

15
січня
2014

Як відзначити у школі Шевченківські дні

kobzari2[1]До програми шкільного Шевченківського тижня зазвичай включають традиційні заходи: години спілкування, вікторини й конкурси, ранки для молодших учнів і літературно-музичні вечори для старшокласників.
А чому б не провести для учнів 5-6 класів конкурс «Іду з дитинства до Тараса» в номінаціях: 1) краще декламування поезії «Слухайте голос безсмертний Тараса», 2) кращу ілюстрацію до твору з «Кобзаря», 3) виготовлення ювілейного буклета, 4) кращий відгук на книжку про Т.Г.Шевченка, 5) складання кращого кросворда «З якого вірша ці рядки?»? Чому б не організувати для старшокласників турнір знавців життя і творчості Т.Г.Шевченка «Тарасове серце безмежне й широке», конкурс ерудитів «Що ми знаємо про Т.Г.Шевченка?», літературний діалог поколінь «Не у минуле, а в майбутнє до тебе ми, Тарасе, йдем» за участі батьків?

08
січня
2014

За мотивами пейзажів Кобзаря

12shevchenko[1]Серед близько шести десятків акварельних робіт митця 12 акварелей присвячено 200-річному ювілею Тараса Шевченка. Вони написані за мотивами пейзажів поета та ілюструють різні періоди його життя  — «Богданова церква в Суботові» (1845 р.), «У Седневі» (1846 р.), «Новопетровська фортеця» (1856 р.), «Гористий берег острова Николая» (1849 р.), «Берег Аральського моря» (1849 р.),  «Туркменські аби в Кара-Тау» (1851—1958 рр.), «Хата батьків Шевченка» (1843 р.), «Видубецький монастир» (1844 р.), «Дуб» (1960 р.) та інші.

25
листопада
2013

Будинок-музей Тараса Шевченка на Майдані Незалежності

virtual-tour-10[1]Один з трьох шевченківських музеїв Києва. Меморіальний музей відтворює атмосферу 1846-47 рр., коли Шевченко жив у Києві аж до арешту по справі Кирило-Мефодіївського товариства. Сам будинок – раритет київської забудови першої половини ХІХ століття. Він збудований в 1835 р. і зберігся до наших днів. І вже тому він унікальний.

 Вулиця, на якій жив Шевченко, на той час називалася Козячим болотом. Поет оселився тут у секретаря Івана Житницького. З часом будинок Житницького був перебудований і значно занепав. Після революції він був відданий під житло. У 1925 р. за клопотанням відомого художника, професора Архітектурного інституту Василя Кричевського, будинок був відремонтований. В.Кричевському було доручено художнє керівництво оформленням будинку-музею, складання проектів кімнат, майстерні й саду. 10 листопада 1928 музей був урочисто відкритий для відвідувачів. Протягом 1928-1941 року він поповнювався роботами радянських художників. У війну музей сильно постраждав, але будинок уцілів. У повоєнний час експозиція була не дуже багатою, але сама справжність настільки «старосвітського» будинку поблизу помпезного Хрещатика справляла на відвідувачів велике враження. Нинішня експозиція розроблена на початку 1990-х років і не містить непотрібного лиску і ідеологічних штампів, пов’язаних з постаттю Шевченка. При музеї – приємний сад, «садок вишневий» – єдиний, що зберігся в центрі міста садибний сад того часу.