19
березня
2016

У Норвегії відкрили другу українську школу

12380585_1023711957700851_2058684852_n1[1]В  Осло відкрили першу в Норвегії українську школу, яка навчатиме дітей за програмами та підручниками Міністерства освіти України. Заснована школа ініціативною групою батьків та вчителів. Про це повідомляє Медіапортал української діаспори VIDIA.

Школа має назву Українська школа «Еллісів» — на честь доньки Ярослава Мудрого Єлизавети Ярославни. 

«У нас навчатимуться діти різного віку, від 5 до 17 років, в основному – народжені за межами України, які вже вільно володіють кількома іноземними мовами. Дехто вивчив українські літери та вміє трошки читати, але далі цього не пішло. Батьки були занепокоєні, коли спостерігали, як діти поступово втрачали і те, що колись вивчили з ними вдома самотужки чи то в інших ігрових українських групах, — розповіла Ніна Хаген, відповідальна за навчально-методичну роботу школи. — Це соромно сказати вголос, але на сьогоднішній день підросли норвезькі українці 10-12 років, які не в змозі зв’язно сформулювати 3-4 речення українською. З цим наші батьки не хочуть миритися, адже знають, що без вільного володіння мовою їхні діти вже не будуть себе ідентифікувати українцями, а тим більше – своїх дітей».

21
вересня
2015

Як українська та російська мови програмують особистість

647498_2_w_300Внаслідок чого одні й ті ж образи та поняття в е́посі різних народів мають інші, часом протилежні, значення? Чому навіть у народів, які межують, однакові слова означають докорінно різне? Які риси нації можна простежити з етимології її слів?

Українська та російська мови під цим кутом прискіпливо розглянута в статті, опублікованій під іменем “Дмитро Пташка”. Автора не вдається віднайти в інтернеті, в тому числі й у соцмережах. До серйозності його особи та самої статті виникають запитання, проте, все-таки, незважаючи на злегка неприязний до російської мови, хоч і доволі жартівливий, тон написаного, Gazeta.ua розміщує матеріал, оскільки автор привертає увагу до цікавої етимології великого масиву слів. За кількома кумедними винятками, його трактування їхнього походження підтверджується словниками. І хоч окремі судження свідчать про підхід аматора (як, наприклад, виведене українське слово “сім’я” від “7 я”, або те, що нащадків угро-фінських або ж фіно-угорських племен, тобто росіян, автор чомусь узагальнено називає фінами), загалом зібрання цікавих за проходженням слів заслуговує на увагу.

Детальніше на сайті Gazeta.ua

28
травня
2015

Українські вигуки, або чим замінити англійські “wow!” й “oops…”

“Вигукуймо українською! )))”, – закликає сторінка “Чиста мова”. Сайт і профіль у соцмережі з такою назвою поширюють короткі статті та замітки, що легко й ненав’язливо допомагають позбуватися помилок в українській мові.
“А чи можна було б порозмовляти про вигуки, бо оці суцільні “Вав!” і “Упс!” уже допекли?” – запитала одна з наших дописувачок. Справді, копіюючи чужі вигуки, що ллються з чужих фільмів, ми забуваємо, скільки в українській мові своїх власних цікавих та експресивних слівець. Подаємо цих симпатичних усміхайликів, і дякуємо Наталії Яровій за ідею”, – відповіли й запропонували добірку таких вигуків:

622802_1_w_590[1]

23
лютого
2015

5 електронних бібліотек із книгами українською мовою

611259_1_w_300_lq[1]“Для тих, хто любить читати. Література українською мовою – у зручних форматах для букрідерів, смартфонів чи планшетів”, – йдеться в дописі на профілі магазину КТС в соцмережі. З такими словами компанія виклала адреси п’яти сайтів, на яких можна завантажувати електронні книги української та зарубіжної літератури українською мовою:

http://e-bookua.org.ua
http://libruk.in.ua
http://javalibre.com.ua
http://chtyvo.org.ua
http://ukrlib.lviv.ua

КТС є магазином побутової електроніки, але до української літератури в своєму профілі проявляє увагу не вперше. Як просебе зазначили, “Западенські торговці ноутбуками, планшетками та смартфончиками”. Кілька днів тому на тому ж профілі радили iPhone- та Android-версії збірки “Українська бібліотека. 2200 творів offline”: “Це не просто зручна програма для читання книг, а ціла бібліотека, що містить в собі понад 2200 творів української класичної літератури. Збірник охоплює практично всі жанри: художню літературу, публіцистику, мемуари, казки, байки, оповідання тощо”.