12
лютого
2015

Група в соцмережі розрослась у гральний мовознавчий сайт

609250_1_w_590[1]

“Питомі українські вислови: гуртом і вроздріб (нарізно), гуртова торгівля, гуртовий продаж, гуртівня (а не “оптовий магазин”)”, – навчає в мережі фейсбук сторінка Mova.
Її 10 місяців тому створила київська піарниця Наталія Клименко для коротких мовознавчих заміток. До кожного описаного правила чи зауваження Наталин чоловік Павло, арт-директор рекламної компанії, став малювати наочну асоціацію. Їхні впізнавані за стилем рисунки-уроки розходяться мережею й назбирують уже сотні вподобань.
Всюдисущий червоний язик – це Лепетун.
На сторінку вже підписалися понад 20 тисяч читачів.
На початку року брат Наталі, в Обухові, створив для проекту окремий сайт і розробляє ще мобільні застосунки. На сайті десятки малюнків розбиті по розділах, а на додачу до них з’явилися мовні вправи, за які можна здобувати. Самі ж статті там набагато розлогіші, ніж дописи на фейсбуці.

Cайт ukr-mova.in.ua

23
грудня
2014

Вперше визначать найкращого вчителя української мови за кордоном

Наказ про проведення конкурсу “Найкращий вчитель української мови за кордоном” затвердило Міністерство освіти і науки України, – повідомляє Gazeta.ua.

З 5 січня до 1 червня триватиме другий етап конкурсу. Упродовж цього часу вчителі української мови надсилатимуть з-за кордону свої конкурсні роботи в Україну. Зокрема, відео проведених ними уроків, за якими журі й визначить переможців.

Найкращих вчителів обиратимуть у двох номінаціях. Перша – вчитель української мови початкової школи. Друга – вчитель української мови загальної школи. Голова суддівської ради – Михайло Ратушний, керівник Української Всесвітньої Координаційної Ради. Нагородження дипломантів заплановане на 24 серпня 2015 року.

Як повідомляв портал української діаспори VIDIA, торік учителька української Школи Св. Миколая, що в українській околиці Чикаго, отримала американську вчительську нагороду “Золоте Яблуко” у номінації Відмінник Освіти.

Джерело: Gazeta.ua

15
січня
2014

Як відзначити у школі Шевченківські дні

kobzari2[1]До програми шкільного Шевченківського тижня зазвичай включають традиційні заходи: години спілкування, вікторини й конкурси, ранки для молодших учнів і літературно-музичні вечори для старшокласників.
А чому б не провести для учнів 5-6 класів конкурс «Іду з дитинства до Тараса» в номінаціях: 1) краще декламування поезії «Слухайте голос безсмертний Тараса», 2) кращу ілюстрацію до твору з «Кобзаря», 3) виготовлення ювілейного буклета, 4) кращий відгук на книжку про Т.Г.Шевченка, 5) складання кращого кросворда «З якого вірша ці рядки?»? Чому б не організувати для старшокласників турнір знавців життя і творчості Т.Г.Шевченка «Тарасове серце безмежне й широке», конкурс ерудитів «Що ми знаємо про Т.Г.Шевченка?», літературний діалог поколінь «Не у минуле, а в майбутнє до тебе ми, Тарасе, йдем» за участі батьків?

29
вересня
2013

Видавнича діяльність українських вишів у еміграції

BeFunky_null_1.jpgПісля Першої світової війни і національно-визвольних змагань 1917-1921 рр. в Чехословаччині опинилася значна частина українців. Саме в цієї країні українським емігрантам вдалося розвинути найбільш плідну наукову та культурну діяльність. Завдячуючи прихильному ставленню чехословацької влади та користуючись фінансовою підтримкою урядових та міжнародних організацій, представники інтелігенції заснували вищі навчальні заклади: Український вільний університет (УВУ) в Празі, Український вищий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова в Празі, Українську Господарчу Академії (УГА) в Подєбрадах. Вони стали центрами розвитку науки, культури і освіти. Не останнє місце серед діяльності цих вишів займала успішна видавнича справа, яка сприяла розвитку культурно-освітньої сфери та інформуванню іноземної спільноти про українців. Налагодження громадської, культурно-освітньої діяльності на чужині і, зокрема, активна викладацька практика потребувала значної кількості книжок та підручників друкованих українською мовою.