25
липня
2013

Один із найбільших архівів української діаспори знаходиться у Києві

   У Києві створено науково-архівну установу, яка об’єднує документальну спадщину українців всього світу – Центральний державний архів зарубіжної україніки.

Нещодавно у світі відзначався Міжнародний день архівів. 9 червня 1948 року під егідою ЮНЕСКО була створена Міжнародна рада архівів, тому саме ця дата була прийнята для відзначення дня, що має нагадати громадськості про професію архівіста та ту кропітку і непомітну роботу, яку виконують фахівці архівної справи задля збереження історичної пам’яті людства.
Розповімо і ми про молоду, але потужну науково архівну установу, що знаходиться в Києві та об’єднує документальну спадщину українців всього світу – Центральний державний архів зарубіжної українки (ЦДАЗУ).
Архів було створено шість років тому як координаційний центр для роботи з документами архівної україніки. Централізоване накопичення різноманітних носіїв інформації зарубіжної україніки збільшувалося з року в рік. На зберіганні в ЦДАЗУ знаходяться документи українських емігрантських установ, організацій та об’єднань, окремих представників української еміграції за 1554–2010 роки. Вони становлять сорок шість архівних фондів, а це майже три тисячі справ.
Періодичні і неперіодичні друковані видання української еміграції за 1870–2011 роки складають насичену бібліотечну колекцію та нараховують понад шість тисяч книг та тридцять тисяч газет і журналів. Двісті предметів музейного значення, що пов’язані з діяльністю та життям представників української діаспори, становлять музейний фонд.
В цілому про фонди Архіву української діаспори можна дізнатися детальніше на сайті ЦДАЗУ. Мабуть, слова «фонди», «колекції», «справи» та сухі цифри не справляють великого враження, але постійні поповнення новими документами та активна присутність ЦДАЗУ в Інтернет-просторі (архів має свої сторінки у Facebook і Twitter) привела до збільшення кількості дослідників, які висвітлюють історичні питання, використовуючи інформаційний потенціал архіву.
А чи знаєте ви, яка скрупульозна робота провадиться архівістами, щоб дати науковцям можливість розкрити нові сторінки історії через архівні документи? «Специфіка полягає у тому, що документи надходять до архіву в неупорядкованому стані. Документальні колекції ми отримаємо фрагментарно і тому до кожного надходження ставимося індивідуально. Звичайно, робиться багато. Треба провести експертизу цінності документів, оформити їх юридично та провести науково-технічне опрацювання, − розповідає керівник відділу формування Національного архівного фонду та діловодства ЦДАЗУ Владимир Тихенко. – В результаті цієї довготривалої і складної роботи дослідники історії української діаспори мають можливість студіювати нові архівні джерела. А найголовніше для нас – це, безумовно, плідна співпраця з представниками закордонного українства у справі повернення документальної спадщини в Україну».
Серед найбільших надходжень 2013 року – друковані видання Українського музею-архіву в Клівленді. Це понад тисяча книжок за 1939−2008 роки. Визначною подією для ЦДАЗУ стало отримання особистої бібліотеки Миколи Плав’юка, куди увійшли книжки та періодичні видання з екслібрисами, дарчими написами Плав’юку та його дружині. Бібліотека архіву поповнилася ще на кількасот книжок за 1948–2010 роки.
Збагатився цього року і архівний фонд. Чекають на своїх дослідників духовні повчальні проповіді, богослужбові кириличні рукописні книги XVI–XVII ст., пом’яники-грамотки церков Пряшівщини XVIII–XX ст. Колекція документів діячів науки та культури на еміграції презентує творчі документи громадсько-політичного діяча, науковця Василя Проходи (1890–1971) та українського журналіста, громадського діяча Михайла Селешка (1901–1980). Доступні для наукових досліджень документи видавничої комісії «Зелена Буковина», які складаються зі статей, листування, повідомлень про видання книги «Буковина, її минуле та сучасне» (1950-ті роки).
А видавнича діяльність Центрального державного архіву зарубіжної україніки цього року надала світ другому номеру «Віснику ЦДАЗУ» − науково-практичному виданню, що висвітлює погляди українських науковців на питання архівної україніки.
Архів зарубіжної україніки буде і надалі широко інформувати громадськість про документи, що зберігаються у ньому, та створювати сприятливі умови для їх використання у дослідницьких цілях.

Тетяна Ніколаєва
Центральний державний архів зарубіжної українки

Опублікував: admin
Категорія: ЗМІ української діаспори, Новини УОП

Trackback from your site.

Leave a comment