Posts Tagged ‘картини’

09
березня
2016

Шевченко-художник: топ-5 картин митця

shevchenko-1-e1457510142525[1]

Тарас Шевченко, День народження якого сьогодні, 9 березня, святкує вся Україна, став відомим на увесь світ завдяки своєму письменницькому спадку. Та не менш вагомий є його вклад у художнє мистецтво. Саме тому Львівський портал вирішив опублікувати п’ятірку відомих картин художника, аби читачі могли пригадати або відкрити для себе майстра пензля Тараса Шевченка.

1. Катерина (1842)

katerina[1]

Відомості про час створення картини та її сюжет Шевченко подав у листі до Г.С. Тарновського (див. відповідну статтю) від 25 січня 1843 року: «Ще ось що, намалював я се літо дві картини і сховав, думав, що ви приїдете, бо картини, бачте, наші, то я їх кацапам і не показував. Але Скобелев (? Скобелев М. Д.) таки пронишпорив і одну вимантачив, а друга ще в мене, а щоб і ця не помандрувала за яким-небудь москалем (бо це, бачте, моя Катерина), то я думаю послать її до вас, а що вона буде коштувать, то це вже ваше діло, хоч кусок сала, то й це добре на чужині. Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже й сумно дивиться на Катерину, а вона сердешна тіль не плаче та підіймає передню червону запащину, бо вже, знаєте, трошки теє… а москаль дере собі за своїми, тілько курява ляга – собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тілько мріє. Отака моя картина».

  1. Селянська родина (1843)

selyanska-rodina[1]

На картині під час реставрації 1928 року виявлено праворуч унизу залишки авторського підпису: Шевч.
Художник написав картину під час першої подорожі на Україну. В цьому реалістичному, далекому від академічних канонів полотні Шевченко відтворив родинну сцену біля хати: молоде подружжя втішається першими кроками своєї дитини. Сніп сонячного проміння падає на стіну хати, на обличчя, увиразнює білий одяг чоловіка і сорочку жінки, відбивається рефлексами на голові дитини, на дідові, що гріється на призьбі. Світло є виразником змісту. За його допомогою художник виділяє головних персонажів, моделює складки одягу, особливо сорочку чоловіка, відтворює простір та повітря, яким наче напоєно картину. Контрастом до променистих теплих тонів звучать затінення — де напіввиразні й м’які, а де глибші й темніші.

  1. Циганка-ворожка (1841)selyanska-rodina-1[1]

Малюнок є авторською копією або варіантом картини, «що зображує циганку», за яку 26 вересня 1841 року Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. На малюнку зображено жанрову сцену з народного життя: циганка ворожить на долоні молодій дівчині. На першому плані зображено могутній клен, що утворює своєрідну раму у композиції, так само як світлі масивні дерев’яні ворота слугують тлом, на якому зображено босу дівчину в українському вбранні (так само Шевченко пізніше вбере свою Катерину, змінивши лише її обличчя), поряд – незмінний песик, який так само як і виразна вгодована дитинка на плечах у циганки, урівноважують усю композицію.

  1. Аскольдова могила (1846)

askoldova-mogila[1]

Шевченко виконав малюнок під час сухопутного переходу Аральської експедиції до Аральського моря. У степу, на шляху експедиції від Орська до Раїма, їм зустрілося самотнє дерево, яке у місцевого населення вважалося священним.

  1. Одаліска (1840)

odaliska[1]

Ліворуч внизу аквареллю підпис автора і дата: Шевченко. 1840. На звороті чорнилом невиразний написнімецькою мовою, підписаний київським архітектором-колекціонером Лауфертом. Напис перекладається так: «Одна бронзова рама, плоска до завтра п’ятниці. Лауферт». Окремі елементи оформлення інтер’єру та реквізиту цього малюнка використані також у малюнках «Жінка в ліжку» і «Марія».

В літературі малюнок відомий під невірними назвами «Сама собі господиня в хаті», «Сама собі господиня», а також «Одаліска».

Джерело: Львівський портал