23
жовтня
2014

Вшанування пам’яті Шевченка українцями діаспори у міжвоєнний період

Після Першої світової війни до Чехословаччини, Польщі та інших країн Західної Європи виїхало багато українців. Перебуваючи на чужині, українські емігранти сформували у міжвоєнний період на «новому місці» потужні наукові, освітні та культурні осередки. Українська громадськість на еміграції прагнула зберегти свою національну ідентичність і тому, звичайно, кожен рік згадувала ім’я Великого сина українського народу: проводила музично-поетичні вечори, присвячені Тарасу Григоровичу Шевченку, філософські дискурси, публікували твори поета та переклади на іноземні мови.

В колекції Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ, м. Київ) знаходяться книги, періодичні видання, буклети та інші документи, які протягом 1920-1930-х рр. видавалися представниками українських громад в Західній Європі. Чільне місце займають документи, що розповідають про вшанування пам’яті Т. Г. Шевченка українською спільнотою за кордоном. Серед них – програми про проведення вечорів пам’яті, статті, присвячені життю та творчості поета, переклади його творів різними мовами, а також ілюстративний матеріал, який міститься на сторінках еміграційних видань.

ЦДАЗУ-Шевченко[1]

Наприклад, у фондах ЦДАЗУ зберігаються програми святкових концертів в пам’ять 60-х роковин смерті Т. Шевченка за 1921 р. у м. Ужгород (ЧСР) та у таборовому театрі м. Ланцут (Польща). Періодичні видання з колекції архіву містять вірш невстановленого автора «Пророкові!» («Український самостійник», Прага, березень 1937 р.) та «Молитву до Тараса» О. Карманюка («Веселка», лютий–березень 1923 р.), яка завершується такими рядками:

«Найдорожчий Друже наш! Тобі поклоняємось,

до Тебе молимось і молитися будемо з роду в рід!»

У допису «Роковини Т. Шевченка», опублікованому в літературному і науково-популярному тижневику «Наш світ» (Польща, ч. 1-4, квітень 1924 р.; ч. 7-18). що теж зберігається у ЦДАЗУ, йде мова про те, що українська колонія в Варшаві улаштувала вечір, присвячений пам’яті Т. Шевченка. «Вечір відкрив О. Саліковський вступним словом про Т. Шевченка, як генія нації, потім виступив М. Ковальський з промовою на тему: «Державна ідеологія Т. Шевченка і наша сучасність». У тому ж дописі розповідається про те, що у Володимиру-Волинському 9 березня 1924 р. «в місцевому соборі була відправлена служба Божа українською мовою. Народ, який наповнив церкву в край, з великим захопленням і насолодою слухав службу рідною мовою».

Крім віршів, оголошень, невеликих дописів українські часописи в ЧСР і Польщі міжвоєнного періоду друкували на своїх сторінках багато статей, присвячених поету, в яких розглядалася його постать з точки зору наукового підходу. Наприклад, Л. Білецького «Тарас Шевченко і його історіософія» («Самостійна думка», квітень 1934, кн. 4), І. Вільхи «Шевченко – творець національної ідеольоґії» («Національна думка». Ч. 2, березень 1925 р.), «Культ Шевченка» («Рідна школа», 1 березня 1933 р.), К. Лавріновича «Кривда в Шевченківській поезії» («Наша зоря», ч. 7-8, 1921 р.), О. Саліковського «Шевченко як геній нації» та В. Заїкина «Джерела світогляду Т. Шевченка» («Наш світ». Ч. І, 1 квітня 1924 р.).

Також у фондах архіву є лист Є. Вирового до М. І. Захарченка у справі празького видання «Кобзаря» Т.Шевченка.

Це – тільки невеликий зріз інформації з документів Центрального державного архіву зарубіжної україніки, що розкривають багатогранність форм популяризації постаті Т. Г. Шевченка, до яких вдавалася українська громада у Чехословаччини і Польщі у міжвоєнний період.

Детальніше з документами ЦДАЗУ можна ознайомитися на сайті архіву, а саме: на он-лайн виставці «Тарас Шевченко – об’єднуюче начало українців у світі».

Тетяна Ніколаєва,

старший науковий співробітник ЦДАЗУ

Джерело: Медіапортал VIDIA

Опублікував: admin
Категорія: Лінки, Новини УОП, Сторінка Шевченка

Trackback from your site.

Leave a comment